Посвята в джури
14 жовтня – у день створення української повстанської армії – у Дмитрівському НВК відбулося урочисте й зворушливе свято — посвята в джури, яке об’єднало учнів у дусі козацької честі, братерства та любові до рідної землі. На заході були присутні 4 рої закладів освіти Новодмитрівської ТГ:
• Рій «Вартові України» Новодмитрівського ліцею;
• Рій «Орлята» Дмитрівського НВК;
• Рій «Домантівська сотня» Домантівського НВК;
• Рій «Юні вартові» Драбівецького НВК.
З перших хвилин заходу відчувалася особлива атмосфера єдності, гордості й шани. Урочисте відкриття розпочалося словами ведучих про мужність і мудрість запорізьких козаків, про силу духу, яка живе у кожному українцеві. Під звуки Державного Гімну замайоріли прапори, а юні учасники — рої джур — стояли струнко, сповнені рішучості довести, що гідні носити це почесне звання.
Кожен рій представив себе з власним девізом та повстанською піснею, сповненою любові до України.
Проте сучасні реалії життя додали свої корективи. Під час програми пролунала повітряна тривога, і всі учасники організовано спустилися до укриття. Саме там, у безпечному просторі, відбулася гутірка «Герої серед нас. На щиті» — найзворушливіша частина дня. Тиша наповнила укриття особливим змістом. З портретів, що тримали діти, поглядали обличчя воїнів-захисників із Новодмитрівської громади, які віддали свої життя за мир і свободу України. Їхні імена пролунали, як молитва, як вічна подяка тим, хто не повернувся додому, але навіки залишився у пам’яті свого народу.
Кожен рій підготував розповідь про одного з героїв. Діти говорили щиро, з глибоким хвилюванням — про мужність, добро, любов до рідної землі. У цих словах звучала гордість і біль, вдячність і обіцянка пам’ятати. Здавалося, що в ту мить герої були поруч — невидимі, але присутні у кожному серці. Після цього всі завмерли у хвилині мовчання — хвилині, що промовляла гучніше за будь-які слова.
Після відбою тривоги свято продовжилося. На подвір’ї школи відбувся квест, сповнений азарту, командного духу та справжніх випробувань. Кожен рій отримав карту маршруту та вирушив у подорож станціями, де на учасників чекали завдання, що перевіряли силу, кмітливість і згуртованість.
- Станція «Розгорни табір»
Тут перевіряли вміння швидко працювати в команді. Діти вправно розкладали тент, фіксували кілочки, натягували мотузки, а потім складали намет — акуратно, без поспіху, як справжні туристи. У повітрі панував азарт і сміх, але кожен рій працював чітко, злагоджено, ніби справжній бойовий підрозділ.
- Станція «Влучний стрілець»
Саме тут діти могли відчути, що значить зосередженість і точність. Дітей навчали, як правильно тримати зброю, прицілюватися та стріляти. Після першого пострілу на обличчях з’являвся вогник азарту, а кожне влучання супроводжувалося вигуками радості та підтримки товаришів.
- Станція «Творча майстерня»
На цій станції учасники занурилися у творчу атмосферу, де панували спокій, щирість і тепло. Кожен рій власноруч створював свій оберіг — маленький символ захисту, добра і віри в перемогу. Діти вкладали в ці вироби частинку душі, щоб потім подарувати їх воїнам.
- Станція «Смуга перешкод»
Це була справжня перевірка витривалості! Діти з гордістю долали усі перешкоди. Тут звучали козацькі вигуки, підтримка й сміх. Попри втому, усі проходили етапи до кінця — бо здаватися джурам не личить.
Під час проходження квесту знову пролунала повітряна тривога, але це не зламало духу учасників. Усі дисципліновано спустилися в укриття, де чекали відбою. А потім, немов справжні нащадки козаків, повернулися до боротьби й завершили змагання з гідністю.
Фінальною стала спільна станція «Вікторина: Знай і шануй Україну», де рої демонстрували свої знання з історії, культури та традицій нашої держави.
Після завершення всі учасники отримали посвідки джур — як символ честі, відваги й любові до України.
А завершилося свято по-справжньому по-козацьки — за смачною кашею, яку діти їли з апетитом після насиченого дня випробувань, змагань і яскравих емоцій.
Щирі слова подяки — адміністрації Дмитрівського НВК за теплий прийом і підтримку в організації свята.
Також висловлюємо вдячність виховникам і керівникам роїв — за натхненну працю, виховання молоді та любов до України.
Особлива подяка Сергій Гринько , який допоміг організувати весь захід і протягом дня був поруч із дітьми, підтримуючи кожен етап гри.
Цей день залишився в серцях усіх присутніх як символ незламності, згуртованості й віри. Адже навіть повітряні тривоги не змогли зупинити справжніх джур, для яких любов до України — найвища цінність.
